ЛІТЕРАТУРА

Сучасний містичний комікс «Характерник. Антологія» від авторів Олексія Чорного та Дарці Зіроньки презентує радикальне художнє переосмислення козацької міфології Надпоріжжя. Замість класичного повторення історичних сюжетів, твір переносить прадавню спадщину Дніпрових порогів у простір сучасної попкультури, трансформуючи етнографічні пласти у динамічний жанр техно-фентезі та кіберпанку. Образи містичних козаків-характерників, чиє життя історично залежало від приборкання річкової стихії, тут перетворюються на закритий орден техногенних лицарів-жерців у постапокаліптичному кіберпросторі. Таке нове, сміливе прочитання виводить ландшафтну пам'ять Придніпров'я з рамок академічного минулого, перетворюючи її на актуальний і візуально потужний літературний тренд для сучасного покоління.

У романі Олеся Гончара «Твоя зоря» простір Наддніпрянщини постає як сакральне осереддя народної пам'яті, звідки колись, «вигнані із-за Дніпрових порогів та з-за Орелі», селилися по степах та байраках люди «загадкових ворожбитських можливостей» – характерники. Письменник художньо реконструює архаїчний реліктовий світ волі, де ці козацькі запорожці вміли «бурю та град замовою від ниви відвести», «пропасницю або жовтяницю з людини вигнати» та «кров у рані зупинити». Через образ останнього з цієї породи – «бджолиного отамана» Романа-степового, який знав таємну мову природи й замовляв бджіл на «роси травнії, на білі квіти, на всі чотири сторони світу», автор транслює неперервний генетичний код українського Придніпров’я. Пам'ять про колишні пороги перетворюється на потужне духовне першоджерело, що невидимо утримує та живить стійкість і свободу наступних поколінь.

Поезія Івана Низового «Затопивши правічні дніпровські пороги…» є лаконічним екологічним реквіємом, де руйнація природного ландшафту Придніпров’я постає як глибокий духовний гріх перед нацією. Поет вибудовує рефлексію на тонкій грі слів: «затопивши правічні дніпровські пороги», людство символічно «зневажило батьківський рідний поріг», прирікаючи себе на рух «навмання, навпростець, без дороги». Техногенна катастрофа індустріалізації у вірші набуває апокаліптичних масштабів, за яких «і чорнобиль-трава не ростиме», а фінальне благання прощення у «суворого Тараса» за «свавілля сокири» підкреслює, що нищення Дніпра є замахом на сакральний код усієї української культури.

Вірш Олександра Яремчука «Пороги» побудований як драматичний монолог-жалоба за втраченою козацькою славою та вільною добою Придніпров’я. Рефлексуючи над долею легендарних дніпровських рифів – зокрема згадуючи найбільші й найнебезпечніші з них, Кодак та Ненаситець, – автор змальовує їх зажуреними через те, що над бурхливими водами більше «не чутно плескіт весел» і «козацькі чайки пороги минають». Поет протиставляє архаїчну воєнно-морську велич предків сучасному пустій німоті над широким Дніпром, проте головною причиною трагедії та руйнації ландшафту волі називає не техногенні чинники, а історичний вибір — людський гонор, «безмірну жадобу» та сліпу віру козацької старшини в «брехню з медом клятої Катеринки», яка призвела до втрати рідної землі, що прямо відсилає до трагічної ліквідації російським царатом Запорозької Січі.

Літературна казка-легенда «Запорожці» Івана Нечуя-Левицького розповідає про сміливого парубка й нащадка козацького роду – дніпровського лоцмана Карпа Летючого, який під час подорожі через Дніпрові пороги потрапляє до зачарованої Запорізької Січі, де серед мальовничої природи зустрічає мужніх козаків, чия слава та історичний приклад тепер призабуті нащадками.

Збірка новел Гордія Коцюби «Дніпрові саґи» присвячена будівникам Дніпровської гідроелектростанції, яка у 1930-ті роки була відома під назвою Дніпрельстан. У творах автора, який був членом відомих літературних організацій «Гарт», ВАПЛІТЕ та «Пролітфронт», а згодом став жертвою сталінського терору, змальовано індустріальне будівництво на Дніпрі та та людські долі на тлі цієї масштабної історичної епохи.

Історичне оповідання Адріана Кащенка «Над Кодацьким порогом» присвячене життю гетьмана запорозьких козаків Івана Сулими. У творі на фоні історичних подій зруйнування козаками фортеці Кодак змальовано образ сміливого ватажка козацького війська, що втілює в собі найкращі риси захисника рідної землі. Тема запорозьких козаків є провідною у творчості письменника, а в цьому оповіданні образ мужнього ватажка виступає символом боротьби за свободу рідного краю.

Книга «Як Юрко подорожував на Дніпрові пороги» Оксани Стешенко є пригодницько-пізнавальною повістю, в основі якої лежить подорож хлопчика Юрка Дніпром. Сюжет розгортається як річкова мандрівка, під час якої головний герой спілкується з лоцманами, слухає козацькі перекази та на власні очі спостерігає за дніпровськими водними перешкодами. Оповідь фіксує природний ландшафт, географію та топоніміку цього краю у їхньому первісному вигляді, змальовуючи скелясті перекати річки безпосередньо перед початком затоплення регіону внаслідок будівництва ДніпроГЕСу.

Книга «Дніпрові дзвони» Миколи Погідного-Угорчака містить однойменне історичне оповідання-легенду для юнацтва, події якого пов'язані з Дніпровими порогами. Сюжет твору розгортається довкола стародавнього монастиря Манастирок, що розташовувався на дніпровському півострові Ненаситець. Оповідь описує події 1240 року, коли під час татарської навали ченці за наказом ігумена скинули в річкову кручі два великі віщунські дзвони, щоб урятувати їх від осквернення ворогом, а самі чудесно зникли на таємничому байдаку під керівництвом святого лицаря. Після цього розлючені хвилі повністю затопили монастир і утворили з півострова голі скелі майбутнього порога. Легенда фіксує народне вірування рибалок про те, що затоплені дзвони досі спочивають на дні річки, і кожна праведна людина в ніч перед Христовим Воскресінням може почути їхній жалібний гомін.

Книга «Землею українською» Бориса Антоненка-Давидовича – це збірка літературних репортажів, написана за результатами подорожей автора Україною. Твір містить документальні нариси, у яких зафіксовано подорожі місцями колишньої Запорозької Січі та поїздку через Дніпрові пороги безпосередньо в період початку радянських індустріальних перетворень.

Образ Дніпрових порогів у медійному фентезі «Хорт. Перший характерник. Книга 2» Ольги Навроцької постає не просто як історико-географічна локація, а як живий, первозданний і смертельно небезпечний епіцентр прадавньої магії, куди головні герої – козак-характерник Хорт та жриця-рахманка – вирушають крізь нещадне Дике Поле, щоб у цьому сакральному «Місці Сили» пройти випробування водою й громом, розбудити приспану стихію бога Перуна та зібрати розсіяні Частки Сили старих богів задля порятунку світу від темряви Кощія.

Інтерактивна збірка «КОД Яворницького» є виданням, що об'єднує тексти, комікси, подкасти, квести та кросворди фіналістів однойменного конкурсу «КОД Яворницького – 2025», які через власну творчість намагалися розкодувати життя, ідеї та спадщину легендарного дослідника козацтва. Книга презентує результати всеукраїнського проєкту «КОД Яворницького» – проєкт до 170-ліття з дня народження вченого, за підтримки Українського культурного фонду, дозволяючи аудиторії через візуальні та аудіоформати глибше відкрити життєвий шлях видатного вченого як джерело натхнення та код для власних перемог сучасного покоління.

Науково-популярне художнє оповідання «Мандрівка на Дніпрові Пороги» Адріана Кащенка присвячене вивченню козацького минулого, географії та історичній спадщині Придніпров'я. Через опис мандрів чотирьох гімназистів автор знайомить читача з гідрографією, топонімікою та тогочасним природним виглядом дніпровських порогів. Оповідь містить розповіді місцевих жителів – нащадків козаків, які діляться спогадами про минулі історичні події, битви колишніх часів та про етапи заснування прибережних поселень.

Збірка вибраних поезій «Гомін Дніпра» Боженни Коваленко присвячена ностальгії за річкою Дніпром, залишеною батьківщиною, осмисленню її історичного минулого та образу рідної землі в еміграції. Через ліричні роздуми авторка звертається до образів річкових круч, козацької слави та традиційного життя Наддніпрянщини. Вірші містять спогади про колишні битви, відображають тугу за географічними та природними краєвидами дніпрових берегів, а також відтворюють зв'язок емігрантів із культурою та історією рідного краю.

Науково-популярна праця «Від порогів до моря» (дорожні етюди) Миколи Філянського репрезентує результати експедиційного дослідження Придніпров'я та причорноморських територій наприкінці 1920-х років. Через форму дорожніх нотаток автор документує природні особливості, географічні ландшафти та локальну специфіку господарської діяльності регіону до початку масштабної радянської індустріалізації. Центральне місце у нарисах посідає детальний екскурсійний опис дніпровських порогів як давнього природно-історичного комплексу, де фіксуються їх тогочасний стан, топоніміка, судноплавне значення та історія Надпоріжжя перед зведенням греблі майбутньої гідроелектростанції.

Документальна повість «В пошуках скарбів» Івана Шаповала розповідає про життєвий шлях і наукові пошуки видатного дослідника Дмитра Яворницького, фокусуючись на його прагненні розкрити таємниці козацького минулого на Дніпрі. Намагаючись розплутати таємницю затопленого козацького флоту та відшукати в архівах сліди запорозьких ватажків, молодий учений зосереджує свої дослідження на вивченні історії січового козацтва на Дніпрі. Книга вдало поєднує строгу документальну точність із захопливим краєзнавчим викладом, змальовуючи невтомну працю науковця заради збереження українських національних реліквій Придніпров'я.