МУЗИКА

Масштабний симфо-фолк-метал трек «The Dnieper Rapids» фінського гурту Turisas (входить до концептуального альбому The Varangian Way, 2007 рік) є унікальним прикладом глибокого академічного занурення іноземних музикантів в українську історію: автор Матіас Нюґард побудував твір на основі візантійського трактату Х століття «Про управління імперією» та етнографічних праць Дмитра Яворницького, внаслідок чого у тексті безпосередньо згадується найнебезпечніший поріг  у приспіві звучать слова: «The Insatiable One is hungry today» (буквальний переклад слов'янської назви «Ненаситець» – «Той, хто не може насититися»), а сама музична архітектура пісні детально відтворює лють річкового нурту під час його проходження та подальший вихід вікінгів на спокійну воду Нижнього Дніпра.

Епічний «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки – це звукове втілення української ідентичності та духовний гімн нашої землі.

Музична композиція в класичній хоровій обробці Анатолія Авдієвського побудована як потужна звукова хвиля, що розвивається за законами грізної надприродної сили. Виконання вражає монолітною багатоголосною майстерністю та вихором вокальних фарб, від тихих, майже містичних зачинів до громоподібного, всеохопного фортіссімо.

Контраст між глибоким, немов підводна течія, басовим фундаментом та пронизливо-високим, світлим звучанням жіночих голосів створює ефект справжньої природної бурі. Ця пісня мовою музики відтворює сам характер краю – такий же непередбачуваний, величний і непідвладний чужій волі, як ревучі дніпровські пороги в часи своєї найбільшої сили.

Аудіододаток до репрезентаційного збірника «Козацькі пісні Дніпропетровщини» від Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки виступає звуковою основою для осучаснення ландшафтної пам'яті Надпоріжжя через перенесення всього фольклорного масиву із закритих архівів у відкритий цифровий медіапростір. Оцифрування та публікація експедиційних записів на глобальних платформах трансформують статичний етнографічний матеріал на живий і доступний ресурс для сучасної людини. Колекція автентичних пісень відкриває прямий доступ до першоджерел, які впродовж тривалих польових експедицій фіксували та упорядковували сучасні етномузикологині Галина Пшенічкіна та Анастасія Любимова.

Цифровий архів транслює унікальне протяжне багатоголосся, архаїчні балади та ліричні твори у виконанні легендарних народних ансамблів регіону – «Криниця» (м. Підгородне), «Богуславочка» (с. Богуслав) та «Первоцвіт» (с. Кочережки). Зафіксована дослідниками вокальна традиція акапельного співу із характерними «виводами» та «басами» транслює неперервну пам'ять Дніпрових порогів і стає потужним джерелом енергії та генетичним кодом для сучасних етнореконструкцій, експериментальної та академічної музики.

У 2016 році Козацькі пісні Дніпропетровщини включили до Списку ЮНЕСКО всесвітньої нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінового захисту.

Рок-композиція «Гукає дикий вітер» українського фолк-метал гурту «Тінь Сонця» (альбом «На небесних конях», 2020 рік) представляє потужне сучасне переосмислення історичної пам'яті Надпоріжжя. Сенс модернізації спадщини полягає у трансформації прадавньої географічної локації на актуальний символ національного спротиву та внутрішньої свободи.

У загальній концепції образ Ненаситця – найбільшого та найстрашнішого серед затоплених Дніпрових порогів –використовується авторами як метафора нестримної природної стихії, здатної розірвати будь-які кайдани. Важкі живі гітарні рифи, динамічний фолк-метал саунд та експресивна подача стають звуковим відповідником колишнього ревіння Ревучого порога, повертаючи міфологію та нескорений дух Придніпров'я у простір сучасної молодіжної культури.

Всі твої роздуми тільки про Волю,

Шалену Свободу, юнацькую Долю.

Не встоїть в бою з тобою чужинець,

Кайдани твої розірве Ненаситець.

Внесена у 2016 році до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони, та розміщена на офіційному сайті організації, музична спадщина «Козацькі пісні Дніпропетровщини» є унікальним явищем багатоголосного співу Придніпров'я. Представлений документальний відеосюжет ілюструє критичний стан цієї співочої традиції, де жива практика виконання поступово згасає через поважний вік носіїв та переривання спадковості між поколіннями. Матеріал наочно демонструє важливість міжнародної фіксації та документування цього безцінного фольклорного скарбу, що дає змогу зберегти та донести автентичний голос українського козацтва до майбутнього.

Сучасна книга «Козацькі пісні Дніпропетровщини. Дослідження Дмитра Яворницького» присвячена збереженню автентичного фольклору козацької доби Придніпров’я. До її змісту увійшли народні пісні регіону, які свого часу зібрав, записав і проаналізував видатний український вчений та історик Дмитро Яворницький. Видання містить наукові розвідки про козацьку старовину, деталі фольклористичної діяльності науковця, а також багато ілюстрацій, які допомагають повернути до життя культурну спадщину краю. Унікальний матеріал вдалося опрацювати завдяки залученню профільних фахівців – історика Максима Кавуна, музикознавиці Анастасії Любимової та майстрині петриківського розпису Вікторії Тимошенко.

Цифровий архів «Народні пісні України»

Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини