ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Сучасна майстриня петриківського розпису Галина Назаренко концептуально переосмислює історичну та природну спадщину Дніпрових порогів через монументалізацію народного мистецтва, де замість звичних сувенірних шаблонів вона використовує динамічний перехідний мазок та авторську палітру глибоких синіх і смарагдових хвиль для передачі водної стихії Дніпра. Тема Порогів у її творчості нерозривно пов'язана з козацькою міфологією, свободою та ландшафтною пам'яттю Придніпров'я, що відображено у серіях панно та полотен, де ключові образи уособлюють силу українського духу. Серед її визначних робіт, які демонструють цей підхід, виділяється таріль «Козак Мамай» та знакова однойменна 120-кілограмова інсталяція «Козак Мамай – український Будда», створена із 7 тисяч привезених із фронту гільз, яка символізує тисячолітній захист українських земель від порогів до сьогодення.

Музейний макет порога «Ненаситець» у ДНІМ ім. Д. Яворницького, презентований до 170-річчя видатного історика, створений на основі описів із його монографії 1928 року "Дніпрові пороги: Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом".

Модель трансформує архівні дані у фізичний арт-об'єкт із полімерів та епоксидної смоли, яка реалістично відтворює рельєф скель та розбурхану стихію затопленого «Діда-порога». Завдяки такому художньому рішенню у просторі музею втрачена природна пам'ятка перетворюється на динамічний міф, що дозволяє глядачеві візуально відчути масштаб і нескорену силу Дніпра в сучасному культурному контексті.

«Сон на краю скелі» (2025 р., полотно/акрил, 120×90 см) в рамках експозиції «Дніпро_City: Art_Реінкарнація» [за підтримки УКФ] – проникливий творчий роздум, який тонко відсилає до приспаної під дніпровими хвилями прадавньої спадщини порогів. Образ дівчини в автентичному українському вбранні, що прихилилася на стрімкій кручі над безмежним водним простором, уособлює метафору вразливості людини в часи буремних викликів. Картина передає відчуття абсолютного самовладання та внутрішнього миру в самому епіцентрі життєвих збурень – це маніфест духовної стійкості, збереження свого внутрішнього стрижня та вміння прислухатися до власного серця наодинці з цією великою стихією.

«Багатофункціональний екокомплекс «Дзвонецький поріг» на Дніпрі» – це дипломна робота архітекторки Анастасії Апанасенко, де креслення перетворилися на поезію ліній, що пробуджує пам'ять про величні дніпровські пороги. Проєкт пропонує відродити прадавню силу Надпоріжжя через створення екологічного поселення, де генеральний план витканий як жива сітка природних зв'язків та рельєфу. Серцем простору стали футуристичні екокотеджі, чиї плавні біонічні куполи копіюють довершені витвори природи, даруючи захист і гармонію людям, рослинам та тваринам. Цей архітектурний маніфест перекидає міст від сили затопленого порогу до сьогодення, майстерно переплавляючи енергію минулого у квітуче та біопозитивне майбутнє рідного краю. Представлено в експозиції проєкту «Дніпро_City: Art_Реінкарнація» [за підтримки УКФ].

Спільний проєкт Google Україна та Міністерства культури України «Authentic Ukraine» детально презентує внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО Петриківський розпис, пропонуючи віртуальний тур та інтерактивний екскурс у це унікальне мистецтво, містить тематичні інтерактивні тести для перевірки знань та функціонує як безкоштовний цифровий хаб, відкриваючи унікальне багатство Придніпров’я для всього світу.

Етнографічна спадщина легендарного Петриківського розпису є безцінним виявом нашої національної ідентичності та живої історичної пам'яті, яка втілює унікальний культурний код Придніпров'я, відображає автентичні традиції козацького краю біля Дніпрових порогів, знайомить із дивовижними зразками підлакового малярства та унікальними техніками малювання.

Живим осередком та хранителем цього скарбу є КЗК «Музей історії петриківського розпису та народних ремесел» ДОР (селище Петриківка), у фондах якого зібрано понад 3000 експонатів народного мистецтва.

Інноваційний культурно-освітній проєкт «Heritage Lab: Петриківка» від ГО «Агенція культурних практик» у співпраці з  Дніпровським фаховим мистецько-художнім коледжем та Музеєм історії Петриківського розпису, спрямований на дослідження, цифровізацію та інтеграцію народного малярства в сучасний мистецький процес. У межах ініціативи студенти здійснили етнографічні експедиції, опрацювали архіви та створили власні художні рефлексії, переосмисливши традиційний розпис (в рамках міжнародної програми «Партнерство за сильну Україну», за підтримки урядів Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, за напрямом «Спадщина. Простір для роботи»).