Сокульський Арнольд Леонідович (1938–2022)

Історик, археолог, краєзнавець, доктор історичних наук (2014), заслужений працівник культури України, а також перший директор Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на острові Хортиця та фундатор Музею історії запорозького козацтва. Дослідник зробив вагомий внесок у вивчення сакральної географії Низового Дніпра, запорозького судноплавства та комплексної історії Хортиці.

Провів ґрунтовні розвідки з історії, археології та сакральної географії Запорізького краю. У 1970 році він пройшов спеціальні польові курси при Інституті археології АН УРСР і брав участь у масштабних експедиціях під керівництвом Б. М. Мозолевського та О. І. Тереножкіна, згодом очолив археологічні дослідження Хортицького заповідника, під час яких відкрив літописне поселення Протовче. Сфера його зацікавлень охоплювала обстеження русла Дніпра та островів у районах колишніх порогів, локалізацію Запорозьких Січей (Кам'янської, Хортицької, Олешківської), а також реконструкцію технології будівництва козацького флоту й логістики судноплавства запорожців.

_________________

Провідні праці:

1. Сокульський А. Л. Морські походи запорожців / Запоріз. держ. ун-т. Дніпропетровськ : Січ, 1995. 222 с.

2. Сокульський А. Л. Раннє козацтво і Хортицька Січ. Запорозька старовина. К. ; Запоріжжя : НДІ козацтва Ін-ту історії України НАН України, 2002. Вип. 2. С. 42–52.

3. Сокульський А. Л. Козацька Хортиця: історико-культурне значення в процесі виникнення і становлення запорозького козацтва : монографія / Класич. приват. ун-т, Нац. заповідник «Хортиця». Запоріжжя : КПУ, 2008. 764 с.

4. Сокульський А. Л., Сокульський Є. А. Заповіти Хортиці : монографія / Ін-т журналістики і мас. Комунікації, Класич. приват. ун-т, Запоріз. держ. мед. ун-т, Нац. заповідник «Хортиця». Запоріжжя : ЗНУ, 2016. 471 с. : кольор. іл.

_________________

• Народився в місті Тальне на Черкащині в родині сільських учителів. Здобувши вищу освіту в Дніпропетровському державному університеті (географ за першим дипломом), активно працював старшим науковим співробітником Запорізького обласного краєзнавчого музею (дорадянський відділ). Арнольд Леонідович стояв біля витоків створення Національного заповідника «Хортиця» і двічі призначався його керівником (1970–1979 та 1981–1984 роки), але обидві його каденції переривалися через політичний тиск і звільнення радянським партійним керівництвом за принципову національно-патріотичну позицію. У 1990 році входив до складу Запорізької обласної ради, був членом членом комісії Верховної Ради України з питань національної символіки (1991), а у 1997 році долучився до Президії Конгресу української інтелігенції. Упродовж 1998–2003 років керував організаційною діяльністю Запорізького відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України і до 2022 року здійснював науково-педагогічну діяльість у Запорізькому Класичному приватному університеті.