Свіренко Дмитро Онисифорович (1888–1944)

Ботанік, альголог, гідробіолог, доктор біологічних наук (доктор ботаніки), професор, член-кореспондент АН УРСР та засновник Дніпропетровської гідробіологічної школи. Всесвітньо відомий науковець, який започаткував новий напрям у біологічній науці – гідробіологію водосховищ, організатор і перший керівник Дніпропетровської державної гідробіологічної станції, що стала осередком комплексного дослідження водних екосистем Степового Придніпров'я.

У 1927–1935 роках Д. О. Свіренко організував і провів комплексні гідробіологічні дослідження Дніпра до, під час та після затоплення його порожистої частини. Науковець зафіксував вихідний первинний склад мікрофлори та водоростей вільноплинного Дніпра в районі порогів, вивчив особливості фітопланктону та обростань на гранітних скелях і заборах, а також першим у світовій науці проаналізував процес трансформації річкової біоти під час формування Запорізького (Дніпровського) водосховища. Результати цих масштабних робіт було висвітлено у фундаментальній праці «Дніпровське водосховище» на сторінках «Вісника Дніпропетровської гідробіологічної станції», головним редактором усіх томів якого протягом усіх років залишався Д. О. Свіренко. Видання узагальнило комплексні фізико-хімічні та біологічні зміни екосистеми й стало класикою світової науки.

_________________

Провідні праці:

1. Вісник Дніпропетровської Гідробіологічної Станції = Die Nachrichten der Hydrobiologischen Station zu Dnipropetrowsk = Дніпровське Водосховище (гідробіологічне дослідження) : [зб. наук. пр. / під ред. проф. Д. О. Свіренка] ; НАРКОМОС У.С.Р.Р. ; Наукові записки Дніпропетровського державного університету. Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний університет, 1937–1941. Т. 2–7.

2. Свіренко Д. О. Значення, завдання, план, програма та хід гідробіологічних досліджень порожистої частини р. Дніпра в зв’язку з побудуванням греблі Дніпрельстану. Вісник Дніпропетровської Гідробіологічної Станції. Дніпропетровськ, 1937. Т. II. С. 3–11.

3. Свіренко Д. О. Фітопланктон порожистої частини р. Дніпра, водойм її допливів і балок, та його зміни під впливом побудування греблі Дніпрельстану. Вісник Дніпропетровської Гідробіологічної Станції. Дніпропетровськ, 1937. Т. II. С. 63–72.

_________________

Народився в селищі Мерчик (нині Богодухівського району Харківської області) у родині селянина. Здобув блискучу освіту на природничому відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету, який закінчив із золотою медаллю у 1912 році. Цікаво, що свій науковий шлях він починав як фахівець із мікрофлори стоячих водойм, однак будівництво ДніпроГЕСу кардинально змінило напрям його досліджень, перетворивши вченого на головного експерта з гідробіології штучних морів та порожистої частини Дніпра. Упродовж багатьох років Дмитро Онисифорович очолював кафедру ботаніки Катеринославського (Дніпропетровського) університету, а впродовж 1923–1928 років обіймав посаду професора Одеського інституту народної освіти та директора Одеського ботанічного саду. З 1928 по 1941 рік очолював Дніпропетровську гідробіологічну станцію (з 1934 р. – НДІ гідробіології) та кафедру гідробіології (нині – кафедра загальної біології та водних біоресурсів ДНУ). Під час Другої світової війни перебував в евакуації у Чкалові (нині Оренбург), де попри важкі умови та хворобу присвятив свої останні дні дослідженню річкових екосистем Уралу.